Ukrainian Bible

Job 28

Job

Return to Index

Chapter 29

1


 

  ¶ І Йов далі вів мову свою та й сказав:  

 

 


2


 

  О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,  

 

 


3


 

  коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,  

 

 


4


 

  як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,  

 

 


5


 

  коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,  

 

 


6


 

  коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...  

 

 


7


 

  ¶ Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,  

 

 


8


 

  як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,  

 

 


9


 

  зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,  

 

 


10


 

  ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...  

 

 


11


 

  Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,  

 

 


12


 

  бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.  

 

 


13


 

  Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!  

 

 


14


 

  Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.  

 

 


15


 

  Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.  

 

 


16


 

  Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.  

 

 


17


 

  Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.  

 

 


18


 

  ¶ І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:  

 

 


19


 

  для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...  

 

 


20


 

  Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.  

 

 


21


 

  Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.  

 

 


22


 

  По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.  

 

 


23


 

  І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...  

 

 


24


 

  Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.  

 

 


25


 

  Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!  

 

 


Job 30

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: