Ukrainian Bible

John 9

John

Return to Index

Chapter 10

1


 

  ¶ Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.  

 

 


2


 

  А хто входить дверима, той вівцям пастух.  

 

 


3


 

  Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.  

 

 


4


 

  А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.  

 

 


5


 

  За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.  

 

 


6


 

  Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.  

 

 


7


 

  І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.  

 

 


8


 

  Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.  

 

 


9


 

  Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.  

 

 


10


 

  Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.  

 

 


11


 

  Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.  

 

 


12


 

  А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.  

 

 


13


 

  А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.  

 

 


14


 

  Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.  

 

 


15


 

  Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.  

 

 


16


 

  Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!  

 

 


17


 

  Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.  

 

 


18


 

  Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.  

 

 


19


 

  ¶ З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.  

 

 


20


 

  І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?  

 

 


21


 

  Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...  

 

 


22


 

  ¶ Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.  

 

 


23


 

  А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.  

 

 


24


 

  Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!  

 

 


25


 

  Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.  

 

 


26


 

  Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.  

 

 


27


 

  Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.  

 

 


28


 

  І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.  

 

 


29


 

  Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.  

 

 


30


 

  Я й Отець Ми одне!  

 

 


31


 

  Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.  

 

 


32


 

  Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?  

 

 


33


 

  Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...  

 

 


34


 

  Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?  

 

 


35


 

  Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,  

 

 


36


 

  то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?  

 

 


37


 

  Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.  

 

 


38


 

  А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!  

 

 


39


 

  ¶ Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.  

 

 


40


 

  І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.  

 

 


41


 

  І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.  

 

 


42


 

  І багато-хто ввірували в Нього там.  

 

 


John 11

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: