Ukrainian Bible

John 11

John

Return to Index

Chapter 12

1


 

  ¶ Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.  

 

 


2


 

  І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.  

 

 


3


 

  А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!  

 

 


4


 

  І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:  

 

 


5


 

  Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?  

 

 


6


 

  А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.  

 

 


7


 

  І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...  

 

 


8


 

  Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!  

 

 


9


 

  А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.  

 

 


10


 

  А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,  

 

 


11


 

  бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.  

 

 


12


 

  ¶ А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,  

 

 


13


 

  то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!  

 

 


14


 

  Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:  

 

 


15


 

  Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!  

 

 


16


 

  А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.  

 

 


17


 

  Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.  

 

 


18


 

  Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.  

 

 


19


 

  Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!  

 

 


20


 

  ¶ А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.  

 

 


21


 

  І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.  

 

 


22


 

  Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.  

 

 


23


 

  Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.  

 

 


24


 

  Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.  

 

 


25


 

  Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.  

 

 


26


 

  Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.  

 

 


27


 

  ¶ Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...  

 

 


28


 

  Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!  

 

 


29


 

  А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!  

 

 


30


 

  Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.  

 

 


31


 

  Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.  

 

 


32


 

  І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.  

 

 


33


 

  А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.  

 

 


34


 

  А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?  

 

 


35


 

  І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...  

 

 


36


 

  Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.  

 

 


37


 

  ¶ І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,  

 

 


38


 

  щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?  

 

 


39


 

  Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:  

 

 


40


 

  Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!  

 

 


41


 

  Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.  

 

 


42


 

  ¶ Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.  

 

 


43


 

  Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.  

 

 


44


 

  ¶ А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.  

 

 


45


 

  А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.  

 

 


46


 

  Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.  

 

 


47


 

  Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.  

 

 


48


 

  Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!  

 

 


49


 

  Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.  

 

 


50


 

  І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.  

 

 


John 13

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: