Ukrainian Bible

John 18

John

Return to Index

Chapter 19

1


 

  ¶ От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.  

 

 


2


 

  Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,  

 

 


3


 

  і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...  

 

 


4


 

  Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.  

 

 


5


 

  І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!  

 

 


6


 

  Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!  

 

 


7


 

  Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!  

 

 


8


 

  Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,  

 

 


9


 

  і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.  

 

 


10


 

  І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?  

 

 


11


 

  Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...  

 

 


12


 

  Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.  

 

 


13


 

  Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.  

 

 


14


 

  Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!  

 

 


15


 

  Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!  

 

 


16


 

  ¶ Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...  

 

 


17


 

  І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.  

 

 


18


 

  Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.  

 

 


19


 

  ¶ А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.  

 

 


20


 

  І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.  

 

 


21


 

  Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.  

 

 


22


 

  Пилат відповів: Що я написав написав!  

 

 


23


 

  Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.  

 

 


24


 

  Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...  

 

 


25


 

  Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.  

 

 


26


 

  Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!  

 

 


27


 

  Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.  

 

 


28


 

  Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!  

 

 


29


 

  Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.  

 

 


30


 

  А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...  

 

 


31


 

  ¶ Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.  

 

 


32


 

  Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.  

 

 


33


 

  Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,  

 

 


34


 

  та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.  

 

 


35


 

  І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.  

 

 


36


 

  о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!  

 

 


37


 

  І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.  

 

 


38


 

  ¶ Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.  

 

 


39


 

  Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.  

 

 


40


 

  Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.  

 

 


41


 

  На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.  

 

 


42


 

  Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.  

 

 


John 20

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: