Ukrainian Bible

Acts 7

Acts

Return to Index

Chapter 8

1


 

  ¶ А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.  

 

 


2


 

  І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.  

 

 


3


 

  А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...  

 

 


4


 

  ¶ Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.  

 

 


5


 

  Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.  

 

 


6


 

  А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.  

 

 


7


 

  Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.  

 

 


8


 

  І радість велика в тім місті була!  

 

 


9


 

  Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.  

 

 


10


 

  Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!  

 

 


11


 

  Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.  

 

 


12


 

  Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.  

 

 


13


 

  Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.  

 

 


14


 

  ¶ Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.  

 

 


15


 

  А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,  

 

 


16


 

  бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.  

 

 


17


 

  Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!  

 

 


18


 

  Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,  

 

 


19


 

  і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!  

 

 


20


 

  Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!  

 

 


21


 

  У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.  

 

 


22


 

  Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!  

 

 


23


 

  Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.  

 

 


24


 

  А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...  

 

 


25


 

  А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.  

 

 


26


 

  ¶ А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.  

 

 


27


 

  І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,  

 

 


28


 

  вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.  

 

 


29


 

  А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.  

 

 


30


 

  Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?  

 

 


31


 

  А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.  

 

 


32


 

  А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!  

 

 


33


 

  У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...  

 

 


34


 

  Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?  

 

 


35


 

  А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.  

 

 


36


 

  І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?  

 

 


37


 

  А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!  

 

 


38


 

  І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.  

 

 


39


 

  А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.  

 

 


40


 

  А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.  

 

 


Acts 9

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: